ОБСТЕЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Комп’ютерна електроенцефалографія (комп’ютерна ЕЕГ)

Покази для проведення:

• діагностика епілепсії;
• синкопальні стани не уточненого ґенезу;
• нейроінфекції;
• черепно-мозкові травми;
• судинні захворювання нервової системи;
• енцефалопатії;
• об’ємні захворювання головного мозку;
• психічні розлади та порушення психічного розвитку;
• динамічне спостереження за перебігом захворювань нервової системи та психічних розладів.

ЕЕГ відеомоніторинг
денного та нічного сну

Проводиться на комп’ютерному електроенцефалографі з функцією відеомоніторингу для синхронного запису електроенцефалограми та відео спостереження за пацієнтом.

Покази для проведення:

• Визначення форми епілепсії і диференційної діагностики між епілептичними та не епілептичними станами.
• Епілепсія з приступами під час сну.
• Перший судомний припадок.
• Наявність епілептиформної активності при відсутності зовнішніх епілептичних проявів.
• Епізоди сноходіння і (або) сноговоріння.
• Скрежетання зубами.
• Нетримання сечі під час сну.
• Заїкання.
• Нав’язливі рухи.
• Затримка фізичного і мовного розвитку.
• Мовна патологія не уточненого характеру.
• Прогресуючі когнітивні та поведінкові розлади у дітей.
• Стійкі порушення сну і засипання, часті пробудження.
• Приступи зміненої свідомості.
• Нічні страхи.
• Вираженна денна сонливість.
• Аутизм.

Эпілепсія - самий яскравий, але не єдиний приклад пароксизмального неврологічного стану. Багато пароксизмальних (приступоподібних) станів і захворювань по зовнішніх проявах нагадують эпілептичні припадки. Вони часто помилково рахуються епілептичними і лікуються як епілептичні. Наскільки часто зустрічається ця помилка? Більшість авторів, що вивчають це питання, приводят подібні цифри - від 20 до 25% пацієнтів з діагнозом «епілепсія» зовсім нею не страждають. Якщо завважити те, що в світі нараховується близько 15 млн пацієнтів з діагнозом «епілепсія», то стає очевидним, що сотні тисяч людей безпідставно лікуються з приводу захворювання, якого у них нема. Помилковий діагноз епілепсії руйнівно діє на життя людини і його сім’ї.
Пацієнти отримують, як правило, декілька протиепілептичних препаратів в високих дозах та стикаються з їх побічними проявами. Призначене лікування не є ефективним, пацієнти попадають в число інвалідів з резистентною по відношенню до протиепілептичних препаратів епілепсією. Неправильный діагноз викликає значні соціальні ограничення - діти не учаться в школі, дорослі не можуть влаштуватися на работу і не мають право водити машину, і ті і інші не займаються спортом і не ведуть соціально активне життя. Неправильне визначення причини приступа не дає людині можливості отримати адекватну терапію та видужати. Так, пацієнт з псевдо епілептичними приступами, викликаними диссоціативними порушеннями, не отримує потрібної психіатричної та психологічної допомоги. А хворий з кардіогенними конвульсивними синкопами, викликаними серцевою аритмією, який спостерігається і лікується у невролога з діагнозом «епілепсія», може загинути через те, що не отримає адекватну кардіологічну допомогу.
Оптимальним вирішенням є відкриття кабінетів, оснащених системами ЕЕГ-відеомоніторинга.

Без сумнівну значимість ЕЕГ-моніторинга сну для уточнення діагнозу, контролю і корекції терапії при епілепсії відмічають всі ведучі епілептологи світу. За думкою відомих американських нейрофізіологів подружжя Джибс (Gibbs): "Одна хвилина запису ЕЕГ під час сну може розказати про епілептичний процес більше, чим ціла година запису ЕЕГ не сплячого мозку".
При порушеннях психічного развитку часто не знаходяться зміни в рутинній електроенцефалограмі. В цей же час, діти з аутистичними розладами і діти с гіперактивністю, порушеннями поведінки і частими нічними пробудженнями інколи мають епілептиформну активність в ЕЕГ під час сну, що може бути показником порушення розвитку. Затримка психомовного розвитку, заїкання, феномени сноходіння і сноговоріння, нетримання сечі під час сну можуть бути пов’язані з тривало існуючою пароксизмальною активністю уві сні.

Реоенцефалографія (РЕГ)

Проводиться за допомогою комп’ютерного реографа.

Покази до проведення:

• гострі та хронічні порушення мозкового кровообігу;
• гіпертонічна хвороба;
• вегето-судинні дистонії;
• черепномозкові травми;
• енцефалопатії;
• синкопальні стани;
• головний біль не уточненого ґенезу.