Мета рекомендацій

Дані рекомендації складені відповідно до консенсусу дев’яти головних Європейських професійних співтовариств і дають короткі відповіді на основні питання профілактичної кардіології, що можуть мати цінність для клінічної практики.

Основними цілями цих рекомендацій є:

- допомога практикуючому лікареві й іншим працівникам охорони здоров’я у зниженні поширеності серцево-судинних захворювань;

- запропонувати допомогу в адекватній оцінці профілактики, пріоритетів, цілей, оцінці ризику й у веденні пацієнтів шляхом модифікації способу життя або призначення медикаментозної терапії за наявності відповідних показань.

Основні напрямки профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ)

Доцільність профілактики

ССЗ атеросклеротичного генезу, особливо ІХС та ішемічний інсульт, у всьому світі залишаються провідною причиною передчасної смерті.

ССЗ зустрічаються як у чоловіків, так і в жінок; серед загальної смертності у віці до 75 років у Європі смертність від ССЗ становить 42 % у жінок і 38 % у чоловіків.

Ефективність профілактики: зниження смертності при ІХС більше ніж на 50 % пов’язане з модифікацією факторів ризику і на 40 % — з оптимізацією тактики лікування.

Для кого необхідна профілактика

Скринінг факторів ризику, включаючи ліпідний профіль, необхідно проводити у чоловіків віком ≥ 40 років і в жінок віком ≥ 50 років або після настання менопаузи.

Особи високого ризику визначаються при виявленні у них ССЗ, цукрового діабету, тяжких або середньої тяжкості захворювань нирок, дуже високого рівня індивідуальних факторів ризику або високого ризику за SCORE.

Дуже високий ризик

Особи з наявністю таких захворювань і станів:

• документоване за допомогою інвазивних або неінвазивних методів дослідження (коронарографія, стрес­ехокардіографія, магнітно­резонансна томографія, каротидні бляшки при ультразвуковому дослідженні) ССЗ, перенесений інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром, коронарна реваскуляризація (черезшкірне коронарне втручання або аортокоронарне шунтування) та інші артеріальні реваскуляризуючі процедури, ішемічний інсульт, захворювання периферичних артерій;
• цукровий діабет (1­го або 2­го типу) з наявністю одного або більше факторів ризику серцево­судинних захворювань або наявністю ознак ураження органів­мішеней (таких як мікроальбумінурия 30– 300 мг/добу);
• тяжкі хронічні захворювання нирок (розрахована швидкість клубочкової фільтрації < 30 мл/хв/1,73 м2);
• ризик за SCORE > 10 %.

Інші групи ризику

Високий ризик:

• значна вираженість одного з факторів ризику, таких як спадкова дисліпідемія або тяжка гіпертензія;
• цукровий діабет (1­го або 2­го типу) без наявності факторів ризику серцево­судинних захворювань або ознак ураження органів­мішеней;
• хронічні захворювання нирок середньої тяжкості (розрахована швидкість клубочкової фільтрації 30– 59 мл/мин/1,73 м2);
• ризик за SCORE > 5 і < 10 % при оцінці вірогідності фатальних серцево­судинних подій протягом 10 років.

Помірний ризик:

• ризик за SCORE ≥ 1 і < 5 % при оцінці вірогідності фатальних серцево­судинних подій протягом 10 років. Велика кількість осіб середнього віку відносяться до цієї категорії.

Низький ризик:

• ризик за SCORE < 1 % і відсутність чинників, що сприяють переходу цих осіб в групу помірного ризику.

Інші рекомендації з оцінки ризику

• Психосоціальні чинники повинні враховуватися при оцінці ризику; особи з низьких соціальних класів знаходяться в групі підвищеного ризику незалежно від наявності в них інших незалежних факторів ризику.
• Оцінка ризику повинна проводитися в усіх осіб із нічним апное й еректильною дисфункцією.
• Рівні фібриногену, С­реактивного протеїну й гомоцистеїну можуть бути рекомендовані до вимірювання при оцінці ризику в пацієнтів із нетиповим або помірним профілем ризику ССЗ.
• Пацієнтам із помірним профілем ризику ССЗ можна рекомендувати вимірювання товщини інтима­медіа сонних артерій, гомілково­брахіального індексу або визначення кальцієвого індексу за допомогою КТ.
• Генетичні дослідження недоцільні при оцінці ризику ССЗ.

Як застосовувати заходи профілактики ССЗ

Поведінкові чинники

Рекомендації щодо зміні моделі поведінки

Визначення когнітивно­поведінкової стратегії (наприклад, мотивоване опитування) для полегшення впровадження змін способу життя є рекомендованим.

При необхідності слід залучати інших фахівців (медсестер, психологів, дієтологів тощо).

В осіб із дуже високим ризиком ССЗ рекомендується проведення комплексних заходів, що включають пропаганду здорового способу життя та медичних ресурсів, фізичне тренування, боротьбу із стресами та обговорення психосоціальних факторів.

Рекомендації щодо управління психосоціальними чинниками

Рекомендована мультимодальна поведінкова стратегія, що включає освітні програми, фізичне тренування, психологічну терапію для усунення впливу психосоціальних факторів ризику та психологічних факторів, пов’язаних із хворобою.

У разі наявності клінічно значущих симптомів депресії, неспокою, ворожості рекомендується психотерапія, призначення медикаментозних препаратів або необхідний комплексний нагляд. Такий підхід може забезпечити зменшення вираженості психологічної симптоматики і поліпшити якість життя, проте докази його позитивного впливу на кінцеві точки ССЗ є непереконливими.

Школа визначення серцево-судинних ризиків (SCORE)

,>1,5% - дуже високі, 10-14% - високі, 5-3% - помірні, < 1% - низький

Рекомендації щодо куріння

Будь­-який вид куріння є сильним і незалежним фактором ризику для ССЗ і повинен бути виключений.

Слід уникати пасивного куріння, оскільки воно збільшує ризик ССЗ.

Формування в молодих людей розуміння шкоди куріння.

Усі курці мають отримати рекомендації щодо припинення куріння та їм має бути запропонована допомога: наполеглива підтримка з динамічним спостереженням може допомогти кинути палити.

Рекомендації щодо харчування

Здорове харчування є основою профілактики ССЗ:

• Насичені жирні кислоти повинні становити < 10 % від загальної енергетичної потреби організму, що досягається шляхом їх заміни поліненасиченими жирними кислотами.
• рансненасичені жирні кислоти: наскільки можливо, максимально не вживати з оброблених харчових продуктів й обмежувати (< 1 % від енергетичних потреб) вживання з продуктів повністю натурального походження.
• Вживання < 5 грамів солі на день.
• Вживання 30–45 грамів клітковини на день (зернові, овочі, фрукти).
• 200 грамів фруктів на день (2–3 порції).
• 200 грамів овочів на день (2–3 порції).
• Риба як мінімум двічі на тиждень, із яких один раз жирна риба.

Вживання алкогольних напоїв повинне бути обмежене до 2 порцій на день (20 грамів алкоголю) в чоловіків і до 1 порції (10 грамів алкоголю) в жінок.

Рекомендації щодо маси тіла

• Рекомендується зниження ваги при її надлишку (ІМТ > 25 кг/м2), особливо в осіб з ожирінням (ІМТ > 30 кг/м2), оскільки це асоціюється з позитивними ефектами на артеріальний тиск і дисліпідемію, що приводить до зменшення частоти ССЗ.
• Якщо окружність талії становить 80–88 см у жінок і 94–102 у чоловіків, подальше збільшення маси тіла суворо заборонене.
• Рекомендоване зниження маси тіла при окружності талії > 88 см у жінок і > 102 см у чоловіків.
• Як надмірна маса тіла, так і ожиріння асоціюються з підвищеним ризиком смерті при ССЗ.
• Існує J­подібна залежність між значенням ІМТ і смертністю від усіх причин.
• Загальна смертність найбільш низька в осіб з ІМТ в межах 20–25 кг/м2.

Рекомендації щодо фізичної активності

Будь­-яка фізична активність асоціюється із зниженням ризику ССЗ, навіть перед досягненням стану тренованості.

Здорові дорослі особи повинні займатися 2,5–5 годин на тиждень фізичними вправами або дихальною гімнастикою як мінімум середньої інтенсивності або 1–2,5 години на тиждень проводити інтенсивні тренування.

Осіб, які ведуть малорухливий спосіб життя, необхідно заохочувати розпочинати тренувальні програми легкої інтенсивності

Фізична активність/дихальна гімнастика повин­на проводитися декількома сеансами тривалістю ≥ 10 хвилин і бути рівномірно розподілена протягом ­тижня.

Пацієнти, які перенесли інфаркт міокарда, аортокоронарне шунтування, стентування, із стабільною стенокардією або серцевою недостатністю після консультації з лікарем повинні виконувати дихальну гімнастику помірної або значної інтенсивності тривалістю сеансу 30 хвилин ≥ 3 разів на тиждень. Пацієнтам, які ведуть малорухливий спосіб життя, має бути рекомендовано розпочати тренувальну програму з легких фізичних вправ після оцінки можливих ризиків, пов’язаних із їх фізичною активністю.

Як повинна застосовуватися профілактика ССЗ?

Рекомендації щодо артеріального тиску

• Заходи щодо модифікації способу життя, такі як контроль маси тіла, підвищення фізичної активності, обмеження вживання алкоголю й кухонної солі, збільшення вживання фруктів, овочів і молочних продуктів із низьким умістом жирів, рекомендуються всім пацієнтам з артеріальною гіпертензією й особам із високим нормальним АТ.
• Систолічний АТ повинен бути зниженим < 140 мм рт.ст. (і діастолічний АТ < 90 мм рт.ст.) у всіх пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
• Усі основні класи антигіпертензивних препаратів (такі як діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, блокатори рецепторів ангіотензину й бета­блокатори) не відрізняються значною мірою за антигіпертензивним ефектом і можуть бути рекомендовані для підтримуючої антигіпертензивної терапії.

Визначення і класифікація рівнів артеріального тиску (АТ)

Впровадження програм  профілактики ССЗ

• Дії, направлені на профілактику ССЗ, повинні бути впроваджені в повсякденне життя кожного, починаючи з раннього дитинства, продовжуючись у дорослому і старечому віці.
• Пацієнти з ССЗ можуть брати участь у програмах самодопомоги для моніторингу для підвищення або підтримування усвідомлення необхідності усунення факторів ризику.
• Недержавні організації є важливими партнерами для працівників охорони здоров’я у впровадженні превентивної кардіології.
• Європейська хартія здорового серця є початком нової ери в законодавчому регулюванні профілактичної кардіології.

Кращий метод лікування – це профілактика.

P.S. Запрошуємо всіх зацікавлених пройти комплексне профілактичне обстеження з визначенням ступенів ризику та отримати практичні рекомендації по лікуванню та профілактики серцево-судинних захворювань. Детальніше в рубриці «Довідник програм діагностики та лікування захворювань».

 за матеріалами сайту mif-ua.com