Електорнейроміографія (ЕНМГ) - метод дослідження нервової системи шляхом реєстрації електричної активності м'язів (голкова ЕМГ) та викликаних різними стимулюючими факторами

Метод діагностики нервово-м’язевого апарату (електронейроміографія). Для діагностики нервово-м'язевих  захворювань з метою об'єктивного визначення характера та ступеня порушень діяльності нейромоторного апарату ,механізмів розвитку нервово-м'язевої патології , вирішення питань адекватної терапії неврологічних та соматичних захворювань, що супроводжуються порушенням опорно-рухового апарату, проводиться – електронейроміографія.

Дослідження виконують на апараті: Нейроміоаналізатор НМА-4-01  Нейроміан фірми Медіком МТД Росія .

Наявність методик дослідження (швидкість проведення збудження по руховим волокнам та чутливим нервам, інтерференційний паттерн ЕМГ, F-хвиля, Н-рефлекс, мигальний рефлекс, міастенічні тести\Декркмент М-відповіді: тетанізація, антихолінестеразна проба.

Голкова ЕМГ дозволяє діагностувати такі поширені захворювання як:

1.Тунельні синдроми

2.Травми периферичних нервів та сплетень

3.Нейропатія лицевого нерва

4.Полінейропатія( запальні ,спадкові, дизметаболічні ,токсичні )

5.Поліомієліт

6.Сірінгомієлія

7.Боковий аміотрофічний склероз

8.Спінальні аміотрофії

9.Травми спинного мозку

10.Міастенії

11.ДЦП (дитячий церебральний параліч)

12.Паркінсонізм

13.Радикулопатії

Електронейроміографію (ЕНМГ) - синонім: клінічна електроміографія(ЕМГ) - метод дослідження нервової системи шляхом реєстрації електричної активності м'язів та викликаних різними стимулюючими факторами електричних потенціалів м'язевих периферичних нервів. Комплекс методів клінічної ЕМГ(ЕНМГ) дозволяє в сукупності з клінічними даними вирішувати питання діагностики , диференційної діагностики , та поточного контролю лікування. Слід враховувати, що ,як правило має місце нозологічна неспецифічність методів функціональної діагностики, оскільки в більшості випадків зміни на ЕНМГ визначаються  не нозологією неврологічного захворювання, а характером, топікою та вираженістю змін морфо-функціонального субстрату, які можуть бути однаковими  при різних за етіологією захворюваннях. Проте за допомогою ЕНМГ при основних нозологічних формах ураження нейромоторного апарату  виявляються типові зміни та вирішуються конкретні діагностичні питання. Найчастіше головним завданням є виявлення рівня ураження нейромоторного  апарату. Як правило, на ЕНМГ діагностику направляють хворих зі слабкістю м язів ,гіпотрофією,  гіпертонусом, гіперкінезом.  За допомогою ЕНМГ в багатьох випадках вдається віднести ураження до одного з восьми рівнів кортико-мускулярного шляху :над сегментарного, передньорогового , корінцевого, рівня сплетення, стовбура нерва ,термінальних розгалужень нерва , нервово-м язових синапсів, МВ.