Провести межу між природнім страхом та паралізуючим страхом фобії досить складно. Зробити це важко ще й тому, що страх, за певних умов є абсолютно нормальним явищем. Справжня фобія – це послідовність реакцій, яку не в змозі проконтролювати нервова система.
При зіткненні з подразником, який зумовлює фобію, з’являється спітніння, тахікардія, утруднення дихання, страх близької смерті, що у свою чергу, формує непереборне бажання втекти. На відстані від подразника, коли його у реальному сприйнятті немає,людина , яка з жахом уявляючи зустріч з ним, переживає ті самі симптоми і багато часу приділяє формуванню стратегії уникнення зустрічі.
Основними ознаками паталогічної тривоги є:
- тривожна реакція і уникаюча поведінка людини, які необґрунтовані,неадекватно сильні і які часто виникають;
- людина починає уникати ситуації,що зумовлюють тривогу, втрачає контроль над тривогою;
- тривожні реакції виникають послідовно і тривають довше,ніж звичайні;
- призводить до порушення якості життя.
Паталогічна тривога – це провідний симптом тривожних розладів. Вона може з’явитись і при депресії, і при соматичних захворюваннях. Фобії поділяються на специфічні, соціальні та панічні.
Специфічні фобії пов’язані з проблемами виживання пращурів,у яких була здорова реакція «боюся значить тікаю»:
- боязнь комах або тварин;
- боязнь факторів довкілля;
- боязнь крові або ушкоджень;
- боязнь небезпечних ситуацій.
Соціальна фобія-людина боїться відмови. Для даної фобії простий соціальний контакт є настільки страшним що виникає потовиділення,тремтіння, запаморочення та нудоти. Коли соціальна фобія проникає в усе більше сфер життя , то закриває все більше дверей перед її носієм. А чим більше ізольована людина , тим сильніший ризик виникнення депресії та алкоголізму. Соціальна фобія грунтується на тому, що людина боїться відмови.
Панічний розлад серед психотравмуючих станів можна порівняти з грозою серед сонячного дня; підступний напад з'являється зненацька,невідомо звідки і потім просто зникає. Жертви панічного розладу ніколи не знають , коли і де їх застане напад.
Панічна атака - це фіксований проміжок , впродовж якого несподівано з'являється потужна тривога, переляк, які супроводжуються почуттям наближення нещастя.Під час таких атак з'являється утрудненне дихання, порушення серцебиття, біль за грудиною, фізичний дискомфорт, задуха, страх втрати контролю над собою. Панічні атаки досягають свого апогею протягом кількох хвилин і тривають близько 20-30 хвилин. Як правило ці напади виникають спонтанно і несподівано; людина не може пояснити причини їх через те , що вони ніколи не пов'язані з певними ситуаціями.
Одним з видів тривожних розладів є генералізований тривожний розлад. Його характеризують перебільшені і несподівані для реальної ситуації страхи, схвильованість. Вони можуть тривати декілька місяців. Їх винекнення зумовлене щоденними проблемами і ситуаціями. З'являється м'язове напруження , вегетативні та когнітивні симптоми.
Фобії висмоктують душевні сили своїх «власників», оскільки відчуття, що вони генерують схожі на дуже реальні і загроза про яку вони сигналізують , дуже велика. Величезне значення має негативний досвід , здобутий в дитинстві й підлітковому віці у середовищі батьків та інших дорослих людей , де формуються реакції не релевантні для паніки симптоми.
Важливо пам'ятати що фобія це діагноз а не вирок. І яким би безглуздим не здавався об'єкт страху, страждання завжди реальні і болісні- в цьому немає нічого ганебного або смішного. Звернутись до психотерапевта чи психолога в данному випадку не означає «визнати себе психом» , а раз і назавжди позбутися від проблеми , яка заважає повноцінно жити.
Зазвичай люди самостійно намагаються боротись з фобією трьома способами:
- Уникають об'єкту фобії;
- Влаштовують ритуали по боротьбі з ними;
- Борються зі страхом за допомогою алкоголю чи заспокійливих пігулок.
Уникання об'єкта страху або ситуації ,яка може його викликати , в деяких випадках дійсно допомагає - при боязні змій достатньо переїхати кудись де вони не зустрічаються.Але у випадку з гідро-або агорафобією не митися чи не виходити на вулицю – сумнівний вихід.
Створення ритуалів теж використовується досить часто. Наприклад людина яка побоюється не замкнути двері може нав'язати собі що боятись нічого якщо після повороту ключа він смикне за ручку дверей три рази.Проте по мірі прогресування фобії ритуали дедалі більше ускладнюються і перестають бути засобом від страху. При лікуванні фобій найчастіше психотерапевти вдаються до когнітивної психотерапії.Пацієнта поступово привчають боротися зі страхом перед лякаючою ситуацієючи об'єктом- спочатку за допомогою уяви , потім наяву. Також використовують психоаналіз.Часом причина фобії полягає в несвідомій вигоді від страху.Це зовсім не означає що людина прикидається- підсвідомість сама підміняє основну причину на фобію. Наприклад якщо людині дуже не приємна його робота або навчання , у нього може розвинутись фобія відкритих просторів або спілкування. Психоаналіз допоможе виявити справжню причину фобії , щоб знайти вихід з ситуації , що склалась.
При правильному підході фобії виліковні в 92 – 93 % випадків . Не лишайте себе шансу побачити світ, виступити з блискучою доповіддю і просунуться по службі, піднятись на Ейфелеву башту та побачити Париж з висоти пташиного польоту.Свобода- базова людська цінність .Не дозволяйте страху обмежувати її !!!
Лікар- психолог, психотерапевт
Бондарчук Тетяна Григорівна
