Моєму синові майже 5 років. Проблеми з розвитком мовлення. Психіатр поставив діагноз "Синдром Аспергера". Почала вивчати проблему за допомогою інтернету. І дуже засумнівалась в поставленому діагнозі... Дуже багато симптомів, перечислених в статтях, повністю відсутні у моєї дитини і ніколи не проявлялись ні в якій мірі. При тому, що затримка мовного розвитку у дітей Аспер зустрічається дуже рідко (виходячи знову ж таки з інформації інтернет-статей).
Можливо, Ви могли б підтвердити або заперечити поставлений діагноз (ну принаймні, висловити свою думку).
Все, що турбує нас, як батьків. це тільки проблеми з мовленням. Все решта у дитини добре. Він дуже любить людей - будь-яких
Особливо любить дитячий садочок! Відвідуємо садочок 2 роки майже, не бачила ще дітей, які б так рвались до садочка
Любить вихователів, хоча і часто міняються. Спокійно входить в контакт - і з дітьми і з вихователями (наскільки дозволяє його не дуже зв*язне мовлення). Любить людні місця, навіть обожнює , спокійно реагує на голосні звуки ( звісно присутнє легке збудження, відповідно природі звуку, але не відмінно від реакції всіх інших). Говорить з інтонацією. Розуміє інтонації інших. Співчуває. Заспокоює діток, які плачуть в садочку, коли не хочуть туди йти. Було кілька разів, посварились з чоловіком, я плакала. Він побачив, підходив, гладив, заспокоював, цілував. Відсутні будь-які ознаки незграбності. Дитина пішла в 9 міс., спритна, ловить м*яч і т.д. Дрібна моторика теж в нормі. З тих симптомів, які зустрічала в інтернеті, у нас є ще поганий апетит, але не так вибірковий, як "хвилястий". Тобто дитина якийсь період гарно їсть (не все, але достатньо), а настає період, коли не їсть навіть те, що полюбляє. При цьому психічний стан - без змін - активний, рухливий, спокійний. Також до симптомів можна віднести те, що він любить з різноманітних іграшок складати фортеці, гаражі, доріжки, виходять дуже цікаві речі. Але чи обов*язково це має бути симптомом хвороби? Можливо, дитина творча просто 
Також непокоїть в мові те, що називає іноді (не завжди) різних осіб "невпопад", тобто може будь-кого назвати татом, мамою, дядею, тьотею і т.д., навіть своїм ім*ям. Це дуже насторожує. На зауваження/заперечення раніше просто переходив на іншу тему, віднедавна почав виправлятись, коли його виправляєш (наприклад, "То не дядя, а тьотя". Перепитує "Тьотя?" Каже: "Тьотя". Та все ж для 5-ти років мова дуже слабо розвинута. Та чи доречний в нашому випадку діагноз "Синдром Аспергера"? Дуже хотілося б дізнатись вашу думку! Адже постановка правильного діагнозу для нас зараз дуже важлива! Маємо знати, які міри в подальшому приймати. Дуже чекатиму та буду вдячна за відповідь! 
